Урок  “Я у світі” 4 клас

Тема уроку: Людські чесноти.

Мета: розширювати знання учнів про людські чесноти, поняття ввічливості і нечемності, розкрити зміст висловлювання “Ніщо так дорого не цінується і не коштує так дешево, як ввічливість”; розвивати мислення, мовлення, навички культурної поведінки, дружні відносини між людьми; виховувати бажання дотримуватись високих морально-етичних норм, прагнення виробити у собі кращі людські якості, почуття поваги в сім’ї, родині, до людей похилого віку, людей з обмеженими можливостями.

Обладнання: дидактичний матеріал, макет дерева, листочки із заповідями.

                                     Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Усміхаймось сонечку:

Здрастуй, золоте!

Усміхаймось дереву:

−−Хай воно росте!

Усміхаймось друзям:

Дружба в нас міцна.

Усміхаємося до вас,

Зичим вам добра.

Девіз уроку:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а відчувати.

Дружно і старанно працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Інсценізація.

Вулицею ідуть два перехожих: бабуся і дівчинка.

Бабуся несе у руках кошик з продуктами, сумку і три рулони шпалер. Один рулон падає. Дівчинка кричить: −У вас випав рулон!

Бабуся ледве переводячи дух, дивується:

−Невже?

−Так,− підтверджує дівчинка, у вас був один кошик, плюс одна сумка, плюс три рулони шпалер – усього п’ять речей. А тепер залишилося чотири.

−Я бачу, що ти добре знаєш математику – зітхнула бабуся, але є правила, яких ти  нажаль  не знаєш, не вивчила.

−Які ж це правила? − здивувалась дівчинка.

   (створення проблемної ситуації)

2. Діти висловлюють свої міркування.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Слово вчителя.

Щодня ми спілкуємося, говоримо різні слова, виконуємо певні дії, але на жаль, вони не завжди достойні поваги чи захоплення. Часто словом чи ділом можна образити людину, завдати їй великої душевної травми. А можна, навпаки, подружитися, знайти спільну мову з будь-якою людиною. Сьогодні ми і поговоримо про людські чесноти, про ввічливість, чемність, будемо вчитися краще розуміти один одного, запобігати непорозумінням, приходити на допомогу.

 Епіграфом нашого уроку я взяла слова апостола Павла зі Святого Письма

“Ніяке гниле  слово нехай не виходить із вуст наших”

2. Вправа “Мікрофон”

− Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

−Яким ви його бачите?

ІV. Основна частина.

1.Бесіда.

− Сьогодні до нас на урок завітав професор Академії людських чеснот.

Він буде навчати , давати цікаві завдання, розповідати різні історії. Професор дуже прагне допомогти нам виробити в собі кращі людські якості: працьовитість, чуйність, чесність, щедрість, ввічливість, вихованість.

−Що таке вічливість ?

Можливо, це слово утворилося від вислову “той, хто дивиться у вічі”, в вічі – ввічливий. Ввічлива людина не ховатиме своїх очей, щиро дивитиметься у вічі іншим, не забуде подякувати за зроблене їй добро. Коли ми звертаємося ввічливо і привітно, це додає радості не лише іншим, а і нам самим.

Нечемна, неввічлива людина своїм словом або вчинком може образити, а слово її, як сказав апостол Павло – гниле. Отже, говорімо чемні слова!

−Як часто ви використовуєте ввічливі слова?

−А для чого вони вам потрібні?

2. Послухайте вірш “Ключик до сердець”

− Які слова ввічливості ви в ньому зустріли ?

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі,

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти, друже мусиш знати їх,

Запам’ятать не важко

Маленькі ключики твої -

“Спасибі” і “Будь ласка”.

3. Аукціон слів ввічливості. (робота в групах)

−Хто найбільше назве слів ввічливості ?

4. Гра “Додай чарівне слово”.                                                             

− Розтопить будь-яке сердечне слово…( дякую),

−Зазеленіє древній пень, коли почує…( добрий день),

−Коли згасає сонце у росі й зоря лягає спати, серед знайомих рідних голосів ми чуємо привітне…( добрий вечір),

−Якщо ти їсти вже не в силі, то скажеш мамі, що…( спасибі).

5. Робота з підручником.

−Вічливість − це лише слово ? А що іще ?

−Яка поведінка є не чемною ?

−Чого треба уникати в спілкуванні з батьками, зі старшими , з молодшими, з ровесниками ? Доведіть свою думку.

Фізкультхвилинка.

6. Гра на уважність “Будь ласка”.

Діти виконують команди вчителя, лише тоді, коли чують “будь ласка”

7. Робота над оповіданням.

   Наша мова настільки багата, що в ній завжди знайдеться тепле і привітне слово і для знайомої , і для майже незнайомої людини. Добре слово зернятко, що зійшовши, дарує радість.

8. Самостійне читання оповідання в підручнику. ( ст.20)

В.Сухомлинський  “Скажи людині: “ Здрастуйте”

−З яким почуттям хлопчик сказав слово “ Здраствуйте ?”

−Прочитайте, що змінилося після цього слова ?

9.  Читання учнями оповідання В.Сухомлинського  “Доброго вам, здоров’я, дідусю !”

−Як ви вважаєте, заради чого дідусь ходить до шкільної криниці ?

−Чому дідусеві стає тепло і радісно на серці ?

−А чи живуть біля вас самотні люди ?

−Як ви їм можете допомогти ?

10. Самостійна робота з підручником.

Читання оповідання “ Байдужість”

−Чому оповідання так називається ?

−У чому проявилася байдужість хлопчиків ?

−Як ще можна оцінити вчинок підлітків ? ( хуліганство)

−Придумайте , якби можна  було б виправити ситуацію ? ( творче завдання)

11. Опрацювання статті “ Зневага” на ст. 21-22.

− Що таке зневага ?

Вчитель. Крім слів ввічливості, гарної поведінки, вихованості є на жаль і протилежні слова – байдужість, зневага, хамство і ін.

12. Розв’язування морально-етичних завдань.

Робота зі скарбничкою мудрості.

13. Робота в парі.

− Позмагайся зі своїм сусідом по парті. Хто з вас за хвилину запише більше слів ввічливості ? ( взаємоперевірка)

14. Гра “Клубочок кмітливості”.

Діти стають у коло і передаючи клубочок, говорять один одному компліменти.

15. Складання “дерева життя”.

Ось і підходить до завершення наш урок. Перед вами  макет дерева. Воно сухе і мертве. Зараз ми вдихнемо в нього життя і силу. У вас на партах заповіді життєтворця, написані на листочках дерева. Прочитайте їх і прикріпіть листочок на дерево. Наше деревце затріпотіло зеленим листячком від ваших добрих сердець і теплих слів.      

                                                                 ЗАПОВІДІ

1. Не лінуйся.

2. На одинці з собою роби так, як ти робив би на людях.

3. Добросовісно виконуй свої обов’язки.

4. Будь щедрим, безкорисливим, гостинним,

5. Не переоцінюй своїх заслуг, будь скромним,

6. Поважай працю батьків, людей похилого віку, не ображай менших, допомагай самотнім.

7. Будь правдивим і чесним.

8. Не бійся відповідати за свої вчинки.

9. Будь чуйним до людського горя, милосердним.

10. Частіше вживай слова ввічливості.

11. Умій сказати, умій змовчати.

12. Поважай дівчаток, жінок, бабусь.

13. Слухай батьків.

14. Ніколи не глузуй з малих і немічних.

   Вчитель. Бажаю вам, щоб сонце усміхалось до вас, люди привітно зустрічали, а  деревце радісно тріпотіло листочками.

V. Підсумок уроку.

1. Вправа “Незакінчене речення”

                навчилися

МИ          дізналися

                 цінуємо

2. Слово вчителя.

У нашій мові  рідній чарівні є слова.

Слова ці вам відомі, бо сила в них жива.

Ось ці прості живі слова не забувайте , діти.

Від них і радість ожива, в очах проміння світиться.

Від цих чарівних, добрих слів, тепліше людям жити,

Якщо ти їх не говорив, то треба говорити !

VІ. Домашнє завдання.

І в. Творче завдання. Скласти розповідь “ Вихована людина – хто вона ?”

ІІ в. опрацювати матеріал в підручнику .