Система вправ, спрямованих на формування комунікативної компетентності учнів.

Оксана Нестерук,

вчитель початкових класів

Малинівського НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ст.»

Рівненська обл.

       Сучасний зміст початкової мовної освіти, визначений Державним стандартом, виокремлює відповідною, з чотирьох окреслених, мовленнєву лінію. Такий підхід аргументує актуальність навчального спілкування з акцентом на формуванні мовленнєвих,  зокрема комунікативних, умінь учнів. Щоб задум промовця став реалізованим, необхідно сформувати думки. Формування думок відбувається не стихійно, а за законами мови, за моделями, що склали в її системі; слова, форми необхідно використовуються до правил, з встановленими значеннями. Дотримання норм свідчить про правильність мовлення. Одне з завдань навчання молодших школярів – формулювання думок і полягає в тому, щоб допомогти якомога швидше оволодіти нормами літературної мови. Робота в області культури мовлення передбачає також і роботу над точністю і виразністю мовлення учнів. Під точністю слід розуміти повну відповідність мовних засобів змісту, який передається, а під виразністю – відповідність цих засобів умовам спілкування, мовленнєвому завданню, яке розв’язується. Виразність – це ознака мовленнєвої майстерності. В усному мовленні це різноманіття інтонацій, пауз, тону, тембру голосу. Такі ознаки, як точність і виразність, супроводжує ще одна – багатство мовлення, яке передбачає певну різноманітність засобів мови, які використовується тим хто говорить або пише. Робота з розвитку мовлення молодших школярів традиційно ставить за мету удосконалення у дітей основних видів мовленнєвої діяльності. Для досягнення поставленої мети необхідна постійна, кропітка робота за всіма напрямами: вимовним, лексичним (словниковим), граматичним, синтакси­чним (текстовим).